Організація чергування в ДНЗ

 У молодшій (в кінці року) групі діти починають чергувати, тобто починають систематично виконувати певну справу, потрібну для всього колективу.

В програмі підкреслюється, що особливе виховне значення мають чергування в старшій групі. Вихователь цієї групи звертає дедалі більшу увагу на те, як діти виконують доручені їм чергування, чи беруться вони за роботу за власним почином, чи бережно ставляться до матеріалів та інструментів у процесі праці, чи дружно працюють, як розподіляють свої обов’язки. В поведінці дітей саме цього віку найяскравіше виявляється те, як діти підготовлені до школи, якими вміннями і знаннями вони володіють, що треба педагогові ще зробити для того, щоб якнайкраще підготувати дітей до школи. Організовуючи чергування, вихователь формує у дітей потрібні навички відповідно до їх віку і здібностей. У школі процес виховання за, допомогою чергування триває, набуває складнішої форми.

Таким чином, виховна роль чергувань цілком очевидна, а організація їх у дитячому садку є одним з основних завдань. Організація чергувань полягає в чіткому розподілі ви-дів чергувань, виборі колективів чергових, визначенні кола їх обов’язків і послідовності виконання, в розподілі обов’язків між черговими і організації їх робочого місця.

У дитячому садку застосовують три види чергувань: по їдальні, в куточку живої природи, на заняттях; зокрема, в молодшій — по їдальні (в другій половині року), в середній — по їдальні і на заняттях, у старшій  групі — по їдальні, на заняттях і в куточку живої природи. Кожне з цих чергувань має свою виховну цінність. Чергування по їдальні привчає дітей піклуватися про товаришів (треба всім своєчасно подати обід), допомагає набути тих навичок, які потрібні їм в організації свого побуту.

У процесі чергування в кутку живої природи діти набувають корисних знань про ріст і розвиток рослин і тварин, навчаються доглядати їх. Важливо, щоб вихователь виробляв у дітей потребу доглядати за тваринами і рослинами, прагнення до такої праці в школі й сім’ї.

Чергування на занятті найбільше сприяє підготовці дітей до школи, бо саме на заняттях формуються в старших вихованців перші навички навчальної праці. Слід зазначити, що це єдиний вид чергувань, який з перших днів і систематично організовує школа. Послідовність у роботі дитячого садка і школи щодо чергувань є запорукою успіху у вихованні у дітей позитивного ставлення до праці.

В організації чергування дуже важливим є призначення чергових.

З початку року в кожній групі слід чітко розподіляти дітей за різними видами чергувань так, щоб кожна дитина по черзі виконувала обов’язки чергового на різних ділянках роботи. Практика підтвердила доцільність такого розподілу чергувань, коли дітей призначають черговими по двоє в різних видах чергувань. По кожному з них чергові працюють один-два дні. На початку року в середній групі вихователь може призначати дітей на одноразове чергування з тим, щоб поступово привчати їх до виконання обов’язків чергового на тій чи іншій ділянці протягом цілого дня. Кращим варіантом призначення чергових у старшій і підготовчій до школи групах є такий, коли діти чергують по два дні; це дає можливість закріплювати їх трудові вміння. У старшій групі можна запроваджувати і такий порядок, коли діти переходять від одного виду чергування до іншого — від чергування в куточку природи до чергування на заняттях тощо. При цьому протягом кількох днів дитина виконує обов’язки чергового на різних ділянках, що потребує відповідної її підготовки, міцних трудових умінь. У такому разі чергування мають характер тривалих, складних доручень, доцільність яких підкреслює програма дитячого садка.

Таким чином, обов’язки чергового щодня виконують шестеро дітей. Вони являють собою ніби трудовий загін групи, вони — довірені особи колективу. Між окремими черговими, між різними колективами чергових встановлюються відносини взаємодопомоги, взаємного підпорядкування та погодженості.

Призначення чергових на кожний день може бути оформлене у вигляді списку (для вихователя). Для того щоб діти самі бачили, коли їм випадає чергувати, можна використати дошку чергових, на якій по різних видах чергувань вивішують індивідуальні значки у вигляді геометричних фігур або зображення різних предметів, іноді фотокартки дітей (невеликого формату). Ці значки потрібно вивішувати заздалегідь, тоді вихованці краще пам’ятають про чергування і приходять у цей день до дитячого садка раніше.

У дітей дошкільного віку таке оформлення підвищує інтерес до роботи, збуджує їх ініціативу; дошкільники самі стежать за порядком чергувань і додержують його, конт-ролюють один одного.

Підбираючи пари для чергування, треба враховувати індивідуальні особливості дітей, трудові й організаційні навички кожного вихованця, їх взаємини. Активніших дітей треба призначати на чергування з менш активними, старанніших з менш старанними, тих, що мають певні трудові навички,— з тими, які ще таких навичок не набули.

При такому принципі підбору діти допомагають один одному оволодіти необхідними вміннями.

Важливою умовою в організації чергувань є чітке визначення кола обов’язків чергових. Вихователь з початку року встановлює зміст кожного з чергувань, ознайомлює дітей з обов’язками чергових і з послідовністю їх виконання.

Коло обов’язків чергових спрямоване на ускладнення цих обов’язків в різних вікових групах. В молодшій групі діти лише привчаються до чергування, вони допомагають помічнику вихователя сервірувати стіл (розставляють склянки з серветками, блюдця, розкладають ложки і т. ін.).

В групі п’ятого року життя діти вчаться виконувати більш складні обов’язки: ставлять на стіл блюдця, чашки, тарілки, біля кожної тарілки з правого боку розкладають ложки, виделки.

В групі дітей шостого року життя вихователь ускладнює обов’язки, визначає їх чітко по кожному з видів чергування. Черговим по їдальні — охайно сервірувати столи до сніданку, обіду чи вечері, за допомогою дорослих розстеляти скатертину, самостійно розкладати столові прибори, хліб в хлібниці, фрукти в вази. Черговим на заняттях — під час підготовки до занять розставляти стільці, розкладати в певній послідовності матеріал до занять,  приладдя  та складати їх після занять. Черговим в куточку природи щоденно поливати квіти, розпушувати ґрунт, допомагати чистити акваріум, клітки для птахів і т. ін.

Треба пам’ятати і про те, що прибирання матеріалів після заняття черговими не звільняє всіх дітей від прибирання свого робочого місця. Кожна дитина після закінчення заняття збирає і складає в коробочку свої олівці, кладе на місце малюнок, пластилін, миє пензлик, прибирає обрізки паперу тощо, а чергові прибирають усі матеріали до шафи, збирають малюнки і несуть їх на стіл вихователя.

Важливо встановити відносини взаємної поваги між дітьми-черговими і всім колективом. Чергові дбають про колектив, намагаються зробити все для своїх товаришів якнайкраще, а всі діти прагнуть допомагати черговим, не порушувати правил поведінки, дотримувати чистоти і порядку.

Організовуючи чергування, важливо чітко розподілити обов’язки між черговими, щоб кожна дитина знала свою ділянку роботи. Практика показала, що відповідальність дошкільників за свою роботу підвищується, коли вони знають, за що конкретно відповідають.  

Вихователь може використати різні форми розподілу обов’язків — за ділянками і за видами роботи. Наприклад, Тетянці можна доручити підготувати до заняття одну половину столів, а Олегові — другу; або Тетянці розкладати аркуші паперу, Олегові — розкладати олівці на столах.

У старшій групі (кінець року) вихователь привчає дітей до самостійного розподілу цих обов’язків, тим самим навчаючи завтрашніх школярів організовувати і планувати свою працю. Важливо, щоб діти привчалися пам’ятати про такий розподіл до кінця чергування. Все це робить їх роботу відповідальнішою. Одночасно треба привчати дітей працювати дружно, допомагати один одному, спільно перевіряти закінчену роботу.

Дуже важливо налагодити правильне ставлення до чергових з боку технічного персоналу. Помічники вихователів часто самовільно звільняють дітей від виконання ними будь-яких обов’язків, намагаються все зробити самі і дуже часто не додержуються при цьому тих правил, до виконання яких вихователь довгий час привчає дітей (наприклад, не змітають хлібних крихт зі столу на совок, як належить робити черговим, а струшують їх прямо на підлогу, а потім замітають).

Провідна роль в організації чергувань належить вихователю. Він дає дітям знання, зв’язані з роботою чергового, формує в них трудові й організаторські навички, розвиває позитивне ставлення й інтерес до праці, регулює взаємини між дітьми.

Характер керівництва вихователя чергуваннями в різних вікових групах різний.                                   

У середній і старшій групах він дає дітям знання, потрібні для чергування, показує основні дії, які вони виконуватимуть під час чергування (як розкладати ті чи інші ма-теріали, як мити пензлики і т. ін.). Вихователь розповідає дітям про те, як вони виконуватимуть свої обов’язки, в якій послідовності, як розподіляти працю між черговими.

Але самих пояснень мало. Для того щоб діти засвоїли обов’язки і навчилися узгоджувати свої дії в колективі, стали добре чергувати, потрібне багаторазове вправляння.

У виконанні чергувань є й труднощі, особливо для дітей середньої і старшої груп. Ці труднощі полягають у тому, що діти повинні додержувати певних правил, послідов-ності у виконанні обов’язків, перевіряти виконану роботу; в тому, що вони ще не мають деяких трудових навичок; в тому, що їм доводиться відмовлятися від особистих мотивів під час чергування. Під керівництвом вихователя в результаті вправляння діти поступово засвоюють важку для них справу.

Послідовно виконувати обов’язки діти навчаються від вихователя і один від одного. Діти, які оволоділи цим умінням, стають надзвичайно вимогливими, іноді навіть причепливими. Ця вимогливість спочатку виявляється в дитячих скаргах, а згодом — в прямих вимогах чергових до дітей. У цьому виражаються перші спроби дітей самостійно впливати на поведінку товаришів. Спочатку скарги вихователеві на дитину, що не виконала правила, потім пряме звертання до дитини з проханням виконати щось, і нарешті, настійна вимога виконати певне правило — ось шлях розвитку самосвідомості чергового і правильного ставлення його до товаришів.

Відсутність окремих трудових навичок негативно впливає на виконання чергування лише у окремих дітей.

Це пояснюється тим, що трудові дії чергового нескладні: розставити тарілки, змести щіточкою крихти з скатертини, розкласти хліб тощо. Діти легко оволодівають цими діями після двох-трьох чергувань. Буває, що під час перших чергувань діти, не знаючи, як діяти при виконанні того чи іншого обов’язку, легко відволікаються від нього, не доводять справу до кінця. Допомоги вихователя, повторного виконання роботи самою дитиною в таких випадках звичайно буває досить для того, щоб вона засвоїла певні дії.

Для більшості чергових важкою справою є перевірка виконання своєї роботи. На початку року вихователь орієнтує дітей на контроль прямою вказівкою (перевірити, чи правильно розкладено ложки та ін.). Це пояснюється тим, що діти ще не вміють самостійно контролювати себе і, навіть вислухавши зауваження вихователя, часто не бачать своїх помилок. Поступово діти навчаються контролювати себе і менше допускають помилок.

Видатний фізіолог І. М. Сєченов вважав, що для заучування руху людина повинна якнайбільше вправлятися, контролюючи себе при цьому. З кожною новою вправою дітей у чергуванні зростає їх здатність контролювати свою роботу, прагнення оцінити її і виконати правильно.

В кінці року, коли в дітей розвинеться в достатній мірі самоконтроль, вихователь використовує нові прийоми: він, як правило, вже не вдається до прямих вказівок, а тільки збуджує внутрішню активність дітей (дає загальну вказівку: «Діти, перевірте свою роботу»). Що саме перевірити, як виправити допущені помилки –  це мають вирішити самі діти.

Уміння самостійно організовувати свою роботу, розв’язувати організаційні завдання під час чергування важко дається багатьом вихованцям середньої і старшої груп. Проте помітно, що вони прагнуть саме до такого чергування, в якому треба розв’язувати організаційні завдання.

В результаті систематичного керівництва вихователя роботою чергових у молодшій і середній групах у дошкільників формується певна основа, на яку спирається вихователь  старшої  групи. У цій групі вихователь частково розв’язує ті завдання, які розв’язував у попередніх групах, але в ускладненій формі: навчає дітей чергувати в нових умовах, ознайомлює їх з основними правилами виконання обов’язків черових (у нових видах чергування), нагадує відоме дітям коло обов’язків чергового на різних ділянках роботи, показує повторно деякі прийоми їх виконання.

Цю роботу вихователь проводить, по-перше, у формі індивідуального пояснення (в цьому разі пояснює правила роботи в процесі самих чергувань, під час виконання дітьми обов’язків чергового), по-друге, —у формі організованих бесід, в яких подає необхідні знання всьому дитячому колективу.

Бесіди вихователь проводить на початку року, в другій половині дня, з різних видів чергувань окремо. Коли чергування (наприклад, по їдальні) дітям добре відоме, вихо-ватель тільки звертає їх увагу на те, що тут є новим. У бесіді про чергування на занятті вихователь нагадує про те, що діти вже знають, і подає нове, незнайоме. Це необхідно, бо обов’язки чергового на занятті складніші (хоч обсяг роботи менший), ніж при чергуванні по їдальні.

У процесі бесіди вихователь запитує дітей, для чого потрібне чергування, виясняє, чи знають діти, як потрібно чергувати на кожному з занять.

Запитує, що потрібно приготувати до заняття, наприклад, з аплікації, конструювання та ін. В ході бесіди вихователь доповнює відповіді дітей.

Закінчуючи бесіду, вихователька підкреслює дітям необхідність працювати дружно, нагадує, як вони повинні розподілити обов’язки в чергуванні, призначає перших чергових.

Під час бесіди вихователь може показувати окремі дії чергового. Звичайно, показує ті дії, які дітям ще невідомі або виконувати які їм ще важко. Такі бесіди дають добрі результати, бо вихователь зразу спрямовує увагу дітей на те, що треба пам’ятати в процесі чергування. Індивідуальні пояснення стають ніби додатковим засобом, яким вихователь користується тоді, коли діти чогось не засвоїли.

Особливе значення в старшій групі має контроль вихователя і оцінка дій чергового. В попередніх групах вихователь постійно стежив за тим, як діти виконують ті чи інші обов’язки, у разі потреби нагадував їм про них; контроль був безпосередній. В старшій  групі вихователь більше уваги повинен звертати на те, щоб вихованці самостійно контролювали свою роботу, самі бачили помилки і недоробки в ній. Тим самим роль прямого контролю вихователь тут ніби відсовує на другий план, все частіше залучаючи дитячий колектив до організації особистого контролю за своєю роботою і ставлячи чергових перед необхідністю самоконтролю. Нагадування вихователя в процесі чергування забирають менше часу, ніж у попередніх групах. Тут вихователь про недоробки говорить, коли оцінює роботу чергових. Це доцільно робити після закінчення чергування. Проте і в процесі чергування вихователь може один-два рази дати оцінку окремим моментам у роботі чергових, схвалюючи їх або роблячи   зауваження.

Загалом контроль і оцінка в старшій  групі набувають інших форм. Вихователь спирається на досвід дітей, враховує їх фізичний розвиток, і це багато дає для підготовки старших вихованців до школи. Найбільшу увагу він спрямовує тут на розвиток у дітей моральних якостей у процесі чергувань, на регулювання колективних взаємин у групі, що дедалі ускладнюються.

Керівництво вихователя колективними взаєминами в цій групі полягає в тому, що, з одного боку, він підкреслює перед дитячим колективом користь від праці чергових, а з другого, — наголошує на тому, що діти повинні дбати про чергових, уважно ставитися до їх роботи. І чергові розуміють, що вони відповідають за якість чергування перед дітьми, які цінять і поважають їх працю. 

У розвитку колективних взаємин дітей велике значення має оцінка і самооцінка. Керівництво вихователя повинно бути дуже тонким і гнучким. Часто бувають випадки, коли діти не можуть об’єктивно оцінити свою роботу або роботу товариша, оцінюють її загальними словами «добре» і «погано» або просто перелічують окремі дії, які виконував черговий, і в кращому разі узагальнюють цей перелік такими словами: «Все зробив черговий».

Часто оцінювання роботи чергового окремими дітьми залежить від того, як оцінив її вихователь або їх товариші по групі. 

 

Пам’ятка з чергування дітей по їдальні

1.Чергові діти, попередньо ретельно вимивши руки з милом, одягають відповідний одяг та головні убори. 2.В цей час помічник вихователя викладає на роздатковий стіл серветниці з паперовими серветками, хлібниці, столові прибори (ложки, виделки, ножі) у спеціальних ємкостях, тарілки для першої страви, чашки. 3. Діти вдвох накривають кожен стіл скатертиною чи стелять індивідуальні серветки для сервірування столу (тканинні чи пластикові) та домовляються між собою про те, хто які столи сервірує. 4.Помічник вихователя розливає у чашки напій та розкладає хліб у хлібниці. 5.На підготовлений стіл у такій послідовності чергові ставлять: -серветниці з паперовими серветками (у центрі столу); – хлібниці з хлібом (у центрі столу біля серветниць); – чашки з напоєм (ближче до центру столу навпроти місця дитини); – тарілки для першої страви (навпроти місця дитини); – столові прибори (ніж – праворуч від тарілки; ложку – праворуч від ножа; виделку – ліворуч від тарілки). Навчаючи дітей розкладати прибори, слід робити це почергово з кожним їх видом, це забезпечить чіткість та правильність виконання завдання дитиною. Так, спершу один черговий бере ємкість з ножами та розкладає їх в певному місці за тими столами, які він обслуговує; другий черговий в цей час розкладає виделки за своїми столами; далі такі ж дії проробляються і з іншими приборами. 6. Помічник вихователя приносить першу страву та наливає її у тарілки. 7. Чергові запрошують дітей до столу та бажають усім смачного (діти старшого дошкільного віку можуть оголосити меню, попередньо довідавшись про це у вихователя). 8.Після завершення прийому першої страви, чергові забирають тарілки, складені одна на одну та поставлені на край столу. Далі розносять другу страву, яка стоїть у тарілках на роздатковому столі. 9.Після повного прийому їжі дітьми чергові зчищають її рештки з тарілок, складають їх одна на одну та відносять посуд для миття. Спеціальними щітками згортають крихти у совки, забирають зі столів чашки, сервертиці та хлібниці, складають скатертини. 10.За необхідності та враховуючи вік й індивідуальні можливості чергових дітей, можна доручати їм підмести навколо столів до того, як помічник вихователя зробить вологе прибирання.