ДО ЛОГОПЕДА СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ ЯКЩО
До кінця 1-го місяця дитя ніколи не кричить перед годуванням.
До кінця 4-го місяця маля не посміхається, коли з ним заговорюють, не гуліт.
До кінця 5-го місяця не намагається, знаходячись на руках у мами, відшукувати ті предмети і тих людей яких вона називає, не прислухається до музики.
До 7 місяців не взнає голосу близьких, не може правильно реагувати на інтонації, не відтане перевага мелодійним брязкальцям. Не намагається привернути до себе увагу яким-
До кінця 9-го місяця у маляти немає лепету, і він не може повторювати за дорослим різні звукосполучення і склади, наслідуючи інтонації того, що говорить.
До кінця 10-го місяця маля не махає головою на знак заперечення, або ручкою на знак пробачення.
До року маля не може виголосити ні слова не може виконати прості прохання (покажи, принеси), не здатний адекватно реагувати на похвалу і на зауваження по приводу неправільного поведінки.
До 1 року 4 місяцям він не може адекватно ситуації вживати слова «мама» і «папа».
До 1 року 9 місяцям не може виголосити 6 осмислених слів.
До 2 років маля не може показати частини тіла, які йому називає дорослий, не виконує складні прохання типа: «Сходи на кухню і принеси чашку». Не впізнає близьких на фотографії.
До 2,5 років не розуміємо різницю між словами «Великий» і «Маленький».
До 3 років не розуміє короткі вірші, розповіді, казки, не намагається їх переказати, не може показати, яка лінія щонайдовша, не може відповісти на питання, як його ім’я і прізвище.
У 4 роки не знає назви кольорів не вважає в межах п’яти, не слухає довгі казки, не може розповісти жодного вірша.
У 5 років мова не розбірлива і не зрозуміла для тих, що оточують.
У 6 років маля не може переказати події минулого дня, проглянутого мультфільму або прочитаної розповіді. Неправільно виголошує звуки рідної мови і (або) не розрізняє їх на слух.
10 ПРОСТИХ ПОРАД ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ
Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.
Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.
Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».
Незмінні колеги логопедів – батьки…
Велику увагу набуває розвиток мовленнєвих навичок, необхідних дошкільнятам для подальшого розвитку і отримання знань у навчанні в школі. Оскільки мова є засобом спілкування, формування думки і, взаємодії з оточуючими.
Вміння і навички у мовленні не розвиваються спонтанно, без спеціального навчання дитина не досягне того рівня мовного розвитку, який необхідний для повноцінного навчання в школі.
Роботи, що проводяться у дитячому садку для повноцінного розвитку мовлення недостатньо, обов’язково зусилля педагогів дошкільних установ повинні підкріплюватися домашніми заняттями. Однак у сучасних умовах, при напруженому ритмі життя, в сім’ї мовному розвитку дитини приділяється катастрофічно мало уваги. Спілкування дитини з батьками найчастіше відбувається у форматі “питання – відповідь”. Якщо дитина розповідає щось батькам, дорослі, що цілком природно, звертають увагу в першу чергу на зміст його промови, ніж на оформлення – зв’язність, словниковий запас, граматичні помилки.
В результаті, до моменту вступу до школи, самостійне зв’язне мовлення дітей виявляється недостатньо сформованим, вони не вміють зв’язно і послідовно викладати зміст своїх думок, правильно сформулювати запитання, дати розгорнуту відповідь.
Як можуть батьки допомогти дитині оволодіти вміннями і навичками правильно оформленого мовлення?
Використовувати можна все, що бачить дитина навкруг себе. Це і вдома, і на прогулянці, і в дитячому садку. Дуже важливо спрямовувати увагу дитини не тільки предмети, але і на їх деталі. Необхідно розглядаючи предмет, задавати дитині питання: “Якого кольору? З чого зроблений предмет? Якої величини?” Слідкуйте за тим, щоб дитина відповідала повним реченням. Також дитина вчиться порівнювати, узагальнювати, розуміти значення слів “ширина”, “висота”, “довжина”, “високий”, “низький”. Можна використовувати привабливі для дитини іграшки. Наприклад, запропонувати для порівняння дві ляльки і дві машини. Спочатку дитині необхідно уважно вивчити, розглянути предмети, а потім розповісти, чим вони відрізняються і чим схожі один від одного. Для деяких дітей простіше дається опис відмінностей, ніж подібні ознаки.
Таким чином, називаючи різні ознаки предметів, ви спонукаєте розвитку зв’язного мовлення у дітей.
Намагайтеся стимулювати дитину вступати з вами в діалог. Разом з дитиною подивіться у вікно. Пограйте в гру “Хто більше побачить”. По черзі перераховуйте те, що видно з вашого вікна. Описуйте все побачене в деталях. Разом з дитиною згадайте, де ви були, що робили, кого зустрічали, про що розмовляли. Фіксуйте увагу на деталях. Це сприятиме розвитку пам’яті, уваги, спостережливості, поповненню словникового запасу.
Скоромовки є ефективним засобом розвитку мовлення. Вони дозволяють відпрацьовувати навички правильної і чіткої артикуляції, удосконалювати плавність і темп мови. Розучування віршів є засобом закріплення правильної звуковимови, розширення словникового запасу, розвитку мовлення. Всі діти люблять слухати вірші, намагаються їх запам’ятати. Підбираючи вірша потрібно враховувати мовні можливості дитини. Спочатку треба промовляти кожен рядок вірша. Можна розучити вірш з опорою на наочні картинки, тим самим розвивати зорову пам’ять.
В умовах сім’ї потрібно якомога більше уваги приділяти формуванню самостійної зв’язного мовлення. Наприклад, можна запропонувати дитині придумати продовження оповідання, або складати розповідь разом з ним, по черзі.
Як ми бачимо, щоденне спілкування батьків з дитиною надає безліч можливостей для розвитку мовлення допитливого дошкільника. Трохи терпіння і наполегливості, трохи винахідливості і батьківської уваги, – і ваша дитина прийде до школи з добре розвиненою мовою.
Перед усім пам’ятайте, будь-яке заняття для дитини має бути цікавим. Тому позитивно налаштуйте її, наприклад, прочитайте веселий віршик, запропонуйте загадку, покажіть малюнок тощо, а вже потім починайте заняття.
Зверніть увагу малюка на фотокартку. Запитайте дитину, чи подобається їй ця дівчинка (хлопчик). Запропонуйте скласти губи, як на фото (цим ви привертаєте зорову увагу дитини до рухів органів артикуляційного апарату).
Вправа 1 «Жабка»
Рот трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути так, щоб було видно верхні зуби. Утримувати таке положення під лічбу 10-15 секунд
Жабка їсти захотіла,
враз взялась вона за діло —
наловила аж сім мух
тому й рада:
рот — до вух!
Вправа 2 «Бублик»
Витягнути губи вперед, округлити, як при вимовлянні звука О.
Як навколо об’їси,
серединки не проси.
Ми такі гостинці:
дірка в серединці.
Вправа 3 «Хоботок»
Витягнути губи сильно вперед, напружити, як при вимовлянні звука У.
В зоопарку ми були,
там великі є слони.
А маленький Раві
привітався з нами.
Хобот свій він витягав,
«Всім привіт!» — немов казав.
Щоб йому відповісти,
хоботок зроби і ти.
Краще губи витягай,
Раві швидше привітай
Вправа 4 «Щіточка»
Посміхнутись. Закусити спочатку верхню, а потім нижню губу зубами.
Дуже працьовита тітка
Чистить біло зуби щітка.
Вправа 5 «Поросятко»
Губами, вітягнутими вперед трубочкою, рухати вправо – вліво, по колу.
Поросятко у бабусинім дворі
П’ятачок показує дітворі.
П’ятачки показують нам малята –
Ой, які ж чистенькі поросята!
Вправа 6 «Ескаватор»
Рухати нижньою щелепою вперед-назад.
У рот каміння набирає без
усяких перешкод, будувати
помагає довгу греблю і
завод. (Екскаватор)
Вправа 7 «Лопаточка»
Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10-15 секунд.
Широким я язик зроблю,
На нижню губку покладу.
Гарна вийшла і пласка моя
лопатка з язика. Жаль, така
лопатка не скопає грядки.
Вправа 8 «Вареник»
Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Покусати язик зубками, поплескати губами, вимовляючи «пя-пя-пя».
Мама тісто замісила
та й вареники зліпила.
Я матусі помагаю —
язичок враз розплескаю
потім його прикушу
і вареничок зліплю.
Вправа 9 «Кошеня»
Рот трохи відкрити. Широким язиком водити по нижній губі, поступово прискорюючи темп під лічбу до 20.
Кошеняті молочко
в блюдечко налите.
З апетитом п’є воно
скоро буде сите.
Вправа 10 «Смачне варення»
Висунути широкий язик, облизати верхню губу і сховати язик вглиб рота.
Повторити 15 разів.
Як у банці на полиці
варення стояло.
Я його все виїла,
та здалося мало.
Щоб за теє вареннячко
не сварила мати,
треба дуже чистесенько
губки облизати.
Вправа 11 «Конячка»
Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно, сильно, тягнучи під ‘язичну вуздечку. Виконати 10-15 разів.
Я на конику скакаю:
Цок-цок-цок!
Хочеш, тебе покатаю?
Цок-цок-цок!
З вітерцем мій коник мчиться:
Цок-цок-цок!
Дзвінко стукають копитця:
Цок-цок-цок!
В’ється коникова грива:
Цок-цок-цок!
Ой, який же я щасливий!
Цок-цок-цок!